Проект «Мій читацький щоденник»

Більшість дітей забувають зміст творів, що вивчалися, характеристики героїв, теоретичні поняття тощо ще до закінчення навчального семестру. Саме тому їх потрібно з п’ятого класу навчати і привчати фіксувати не тільки вищезазначене, а й особисті враження від творів та їх авторів, тому що враження завжди яскравіші, ніж інформація про будь-який факт.

Загальновідомим є і те, що дітей можна умовно розділити на тих, хто краще сприймає  інформацію на слух, комусь краще побачити написаним те, що озвучується в класі, остання група - ті, які все краще сприймають на дотик. Враховуючи це, дітям можна дати можливість виражати свої враження від прочитаного в зручній та оптимальній для них формі: у вигляді малюнка, мовного продукту – вірша, міні-твору, есе. Тим, які прагнуть доторкнутися для того, щоб краще запам’ятати, можна запропонувати виготовляти  «Конверти з секретом». Це важлива інформація, яка стосується вивченого твору, записана на сторінці зошита, а потім складена у вигляді конверта руками учня. Якщо учитель правильно зорієнтує учнів, привчивши їх в подібних щоденниках радити один одному прочитати ту чи іншу книгу і пояснювати чому саме, буде зроблено півсправи. Далі - справа техніки: переконати учнів, що для подібних порад і розмов про книги краще завести окремий зошит – спочатку, можливо, прообраз, а потім і справжній читацький щоденник.

Слід зауважити, що коли в читацькому щоденнику з’явиться хоч одна оцінка, то, як свідчить досвід, інтерес до роботи зникає: діти починають сприймати цей щоденник продовженням робочого зошита чи зошита для контрольних робіт. Як вийти зі становища? Щоденники потрібно продивлятися і давати оцінку їх змісту. Як варіант, можна запропонувати словесне оцінювання. Учитель з Канади М.Вербова-Онух називає 35 слів для вираження похвали учневі. В Україні є власний досвід подібного оцінювання.

Учителька початкових класів Українського колежу ім.. Василя Сухомлинського Лариса Бондар пропонує такі словесні оцінки::

12 – бездоганно, блискуче, надзвичайно;

11 – довершено, чудово, зразково, прекрасно;

10 – молодець, дуже гарно, розумник, молодчина;

9 – дуже гарно, старанно;

8 – старався добре, добре;

7 – задоволена твоєю роботою;

6 - активний, непогано, старався;

5 – зосередься, зверни увагу на…, уважніше;

4 – можеш краще, не поспішай;

3 – повтори, допрацюй, закріпи, повернись до…;

2 – звернися по допомогу до…, пораду знайдеш на сторінці…;

1 – спробуй ще.

В кожному класі можна запропонувати різні форми ведення щоденника і різні форми його презентації. Можна запропонувати такий зміст кінцевого продукту проектної діяльності: поєднання есе, власних творів-вражень від прочитаного, вікторин, власних тестових завдань, варіантів контрольних робіт, ілюстрацій художників-ілюстраторів до вивчених творів і коментарів до них учня, листи до письменників і  героїв творів, інтерв’ю з письменниками та героями, критичні статті, анотації, реклама творів, що сподобалися найбільше, ескізи обкладинки книги – чим старша дитина, тим складніші завдання. Читацький щоденник повинен мати оригінальну назву і цікаве оформлення.

Враховуючи те, що сучасний учитель спостерігає падіння читацької активності школярів, ведення читацького щоденника може як стимулювати процес читання, так і діяти зовсім протилежним чином: дійсно, що ми знайдемо в читацькому щоденнику учня, який не читає або читає мало, але змушений «піддатися» вимогам педагога? Учителю потрібно бути обережним, пропонуючи таку форму роботи, як читацький щоденник, адже для школяра необхідність щось писати про те, про що він не має уявлення, буде сприйматися як примус, і сподівання на пробудження інтересу до читання виявляться марними.

Потрібно у читацькому щоденнику запропонувати анкету, але з набором питань, які стосуються кола читацьких інтересів і сприяють розвитку зв’язного мовлення та інтересу до читання. Ці питання повинні бути пов’язані з особистісним досвідом самостійного читання книг учнями.

Для підвищення інтересу до книги та шанобливого ставлення до неї можна запропонувати інформаційно-творчий проект – «Віртуальний музей книги», але запропонувати його старшокласникам. Молодші школярі можуть бути «екскурсоводами» в подібному музеї.

Він почнеться як інформаційний в п’ятому класі, з часом до нього додадуться ознаки творчого, рольового, в старших класах – дослідницького. Вся зібрана, оброблена, усвідомлена інформація оформлюється у вигляді презентації, виконаної  в програмі PowerPoint, лекцій екскурсоводів, «Книги відгуків» «відвідувачів музею» - збірки міні-творів-відгуків, рефератів, доповідей,  власних досліджень і наслідувань – віршів та прози. Кожен слайд – «стенд» «музейного залу». Інформація, зібрана на протязі року певним класом з певної теми, узагальнюється в кінці року у вигляді «кімнати», присвяченій підтемі загальної теми – «Література рідного краю».

Цей проект – довготривалий. Над ним можуть одночасно працювати діти з п’ятого по одинадцятий клас. Звісно, завдання диференціюються згідно до  віку дітей і програмових вимог.

Коли закінчується робота над черговим залом (кінець навчального року), влаштовується презентація «нової експозиції», яку можна провести у вигляді рольової гри. В рольовій грі беруть участь і молодші школярі, і старшокласники.

Однією з форм презентації проектного продукту може бути наукова конференція, про яку потрібно розповісти докладніше.

Конференція приурочується до відкриття «нової експозиції» в «музеї». Про це повідомляє «директор музею». «Екскурсоводи» - презентують нову «експозицію». Це знов презентація, виконана в програмі PowerPoint, в яку, окрім звичайних «стендів» вставлені відеофрагменти  учнівських інсценувань творів письменників або виступи дітей на конкурсі читців. Інсценування – це невеличкі костюмовані спектаклі з елементами декорацій і музичним супроводом. На презентації присутні «науковці», які є гостями відкриття нового «залу музею». Це учні, які підготували власні дослідження з теми, запропонованої для обговорення. (Ці доповіді можуть бути початком роботи в МАН). Готуючи ці виступи, вони вели щоденник дослідження, який періодично брався учителем для контролю над виконанням завдання і консультацій і порад. Під час конференції вислуховуються і обговорюються доповіді «науковців» під керівництвом «головуючого наукового товариства». Участь в обговоренні беруть усі бажаючі, які  ознайомлені заздалегідь з темами досліджень учнів-науковців і готуються бути опонентами під час захисту дослідження, і ті, хто присутній на конференції.

Після закінчення конференції пропонується учням (окрім «науковців») написати невеличкий твір вільної композиції і жанру (він буде занесений до «Книги відгуків відвідувачів музею»), в якому висловити свою позицію щодо теми конференції з урахуванням інформації, отриманої під час обговорення теми.

Самооцінка після проведеної проектної діяльності необхідна. Саме через рефлексію відбувається закріплення отриманих знань, активна перебудова уявлень, створення нового змісту (привласнення знань), який «співвідноситься зі мною», формування довготривалих знань. Учні намагаються виражати думки своїми словами або в графічному вигляді (тобто привласнюють інформацію), вільно аргументують, проводять обмін власними ідеями з іншими учнями (знайомляться з різними уявленнями).